††† ѕриродничий факультет ривор≥зького державного педагог≥чного
≥нституту розпочав свою д≥¤льн≥сть восени† 1935 року.
†† «а 65 рок≥в свого ≥снуванн¤ факультет п≥дготував близько 5 тис¤ч вчител≥в б≥олог≥њ ≥ х≥м≥њ. ≤з них 25 випускник≥в захистили кандидатськ≥ ≥ докторськ≥ дисертац≥њ ≥ пл≥дно працювали та прцюють сьогодн≥ у вищих навчальних закладах ”крањни, а випускники ≤.ј. ƒобровольський, ќ.ќ. Ћюбар удостоЇн≥ званн¤ У«аслужений прац≥вник вищоњ школиФ та У«аслужений прац≥вник народноњ осв≥ти ”крањниФ.
†††† Ѕ≥л¤ виток≥в природничого факультету сто¤ли професор «адирака ѕилип ћакарович /зав. кафедрою зоолог≥њ/, перший декан Ц “каченко √ригор≥й ¬олодимирович, к.б.н. Ц зав. кафедрою ботан≥ки, ‘асуллат≥ ирило сенофонтович, к.б.н. Ц зав. кафедри анатом≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ людини та дарв≥н≥зму, доцент «емл¤нський ћикола ≤ванович, доцент ‘≥л≥монов ост¤нтин ћиронович, асистенти Ѕлид≥н ¬асиль ѕетрович, ≈. . ¬арфолом≥Їва та ≥нш≥.
††† Ќалагоджено д≥йов≥ звТ¤зки з пров≥дними науково-досл≥дними установами та вузами ”крањни, ћолдови, –ос≥њ, з ≥нститутом ботан≥ки јЌ ”крањни, ÷ентральним республ≥канським ботан≥чним садом, ƒн≥пропетровським ≥ ињвським, ћосковським ≥ Ћен≥нградським держун≥верситетами. ƒо читанн¤ лекц≥й студентам природничого факультету та кер≥вництва науково-досл≥дною роботою викладач≥в залучаютьс¤ в≥дом≥ в”крањн≥ та –ос≥њ вчен≥† -† доктори б≥олог≥чних наук, професори ќ.Ћ. Ѕельгард, ќ.Ћ. Ћипа, ј.ћ. √родзинський, доктори педагог≥чних наук, професори ћ. ¬ерз≥л≥н, ≤. «верЇв та ≥нш≥.
†† “ворч≥ контакти з комплексною б≥огеоценолог≥чною експедиц≥Їю ƒн≥пропетровського державного ун≥верситету та кафедрою геоботан≥ки, грунтознавства ≥ еклог≥њ, керованими доктором б≥олог≥чних наук, професором ќ.Ћ. Ѕельгардом в≥д 1949 року ≥ до цього часу забезпечують удосконаленн¤ всього комплексу д≥¤льност≥ роботи кофедри ботан≥ки, еколог≥чну спр¤мован≥сть њњ науково-досл≥дницькоњ роботи на обгрунтуванн¤ та реал≥зац≥ю заход≥в оптим≥зац≥њ ландшафту ривбасу, пропаганду та зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в в сп≥вдружност≥ з установами та закладами народноњ осв≥ти.
†† ‘акультет природознавства одним ≥з перших запровадив вивченн¤ ≥ використанн¤ компТютерноњ техн≥ки при п≥дготовц≥ вчител≥в б≥олог≥њ та х≥м≥њ.
††† –озвиваючи цей напр¤мок п≥дготовки фах≥вц≥в, колектив факультету при п≥дтримц≥ ректорату дом≥гс¤ введенн¤ до спец≥альност≥ У’≥м≥¤Ф спец≥ал≥зац≥њ з основ ≥нформатики, що спир¤тиме подальшому п≥двищенню р≥вн¤ п≥дготовки вчител≥в.
†† «а 65 рок≥в свого ≥снуванн¤ факультет п≥дготував близько 5 тис¤ч вчител≥в б≥олог≥њ ≥ х≥м≥њ. ≤з них 25 випускник≥в захистили кандидатськ≥ ≥ докторськ≥ дисертац≥њ ≥ пл≥дно працювали та прцюють сьогодн≥ у вищих навчальних закладах ”крањни, а випускники ≤.ј. ƒобровольський, ќ.ќ. Ћюбар удостоЇн≥ званн¤ У«аслужений прац≥вник вищоњ школиФ та У«аслужений прац≥вник народноњ осв≥ти ”крањниФ.
†††† Ѕ≥л¤ виток≥в природничого факультету сто¤ли професор «адирака ѕилип ћакарович /зав. кафедрою зоолог≥њ/, перший декан Ц “каченко √ригор≥й ¬олодимирович, к.б.н. Ц зав. кафедрою ботан≥ки, ‘асуллат≥ ирило сенофонтович, к.б.н. Ц зав. кафедри анатом≥њ ≥ ф≥з≥олог≥њ людини та дарв≥н≥зму, доцент «емл¤нський ћикола ≤ванович, доцент ‘≥л≥монов ост¤нтин ћиронович, асистенти Ѕлид≥н ¬асиль ѕетрович, ≈. . ¬арфолом≥Їва та ≥нш≥.
††† Ќалагоджено д≥йов≥ звТ¤зки з пров≥дними науково-досл≥дними установами та вузами ”крањни, ћолдови, –ос≥њ, з ≥нститутом ботан≥ки јЌ ”крањни, ÷ентральним республ≥канським ботан≥чним садом, ƒн≥пропетровським ≥ ињвським, ћосковським ≥ Ћен≥нградським держун≥верситетами. ƒо читанн¤ лекц≥й студентам природничого факультету та кер≥вництва науково-досл≥дною роботою викладач≥в залучаютьс¤ в≥дом≥ в”крањн≥ та –ос≥њ вчен≥† -† доктори б≥олог≥чних наук, професори ќ.Ћ. Ѕельгард, ќ.Ћ. Ћипа, ј.ћ. √родзинський, доктори педагог≥чних наук, професори ћ. ¬ерз≥л≥н, ≤. «верЇв та ≥нш≥.
†† “ворч≥ контакти з комплексною б≥огеоценолог≥чною експедиц≥Їю ƒн≥пропетровського державного ун≥верситету та кафедрою геоботан≥ки, грунтознавства ≥ еклог≥њ, керованими доктором б≥олог≥чних наук, професором ќ.Ћ. Ѕельгардом в≥д 1949 року ≥ до цього часу забезпечують удосконаленн¤ всього комплексу д≥¤льност≥ роботи кофедри ботан≥ки, еколог≥чну спр¤мован≥сть њњ науково-досл≥дницькоњ роботи на обгрунтуванн¤ та реал≥зац≥ю заход≥в оптим≥зац≥њ ландшафту ривбасу, пропаганду та зд≥йсненн¤ природоохоронних заход≥в в сп≥вдружност≥ з установами та закладами народноњ осв≥ти.
†† ‘акультет природознавства одним ≥з перших запровадив вивченн¤ ≥ використанн¤ компТютерноњ техн≥ки при п≥дготовц≥ вчител≥в б≥олог≥њ та х≥м≥њ.
††† –озвиваючи цей напр¤мок п≥дготовки фах≥вц≥в, колектив факультету при п≥дтримц≥ ректорату дом≥гс¤ введенн¤ до спец≥альност≥ У’≥м≥¤Ф спец≥ал≥зац≥њ з основ ≥нформатики, що спир¤тиме подальшому п≥двищенню р≥вн¤ п≥дготовки вчител≥в.
Copyright © 2002, Sergey
Semerikov
Last update: 20-Aug
-02