ривор≥зький державний педагог≥чний ун≥верситет

†† —пец≥альн≥сть Уќбразотворче мистецтво та художн¤ прац¤Ф, що ран≥ше називалась У ресленн¤, образотворче мистецтво та художн¤ прац¤Ф, була в≥дкрита у ривор≥зькому педун≥верситет≥ у 1979 роц≥. ƒо цього часу Їдиним навчальним закладом в ”крањн≥, ¤кий готував художник≥в-педагог≥в, був ќдеський педагог≥чни ≥нститут. ¬≥дкритт¤ спец≥альност≥ творчого проф≥лю у великому промисловому м≥ст≥ з досить скромним художн≥м п≥дгрунт¤м стало можливим у результат≥ складноњ п≥дготовчоњ роботи.
†† ≤н≥ц≥атором ≥ орган≥затором в≥дкритт¤ новоњ спец≥альност≥ в ≥нститут≥ був в≥домий ¬.ћ.Ќепомн¤щий, ¤кий працюЇ в педун≥верситет≥ з 1974 року по нин≥шн≥й день.
† ¬ир≥шальним в ≥стор≥њ художньо-граф≥чноњ осв≥ти педун≥верситету був 1988 р≥к. 01.09.1988 року створено художньо-граф≥чний факультет ¤к самост≥йну структурну одиницю вищого навчального закладу.
††† —формований художньо-граф≥чний факультет в склад≥ двох кафедр: образотворчого мистецтва, граф≥ки та декоративно-ужиткового мистецтва мав змогу значно повн≥ше представл¤ти б≥льше мистецтв та њх напр¤мки. –озширивс¤ д≥апазон дипломних роб≥т студент≥в к≥льк≥сть дипломник≥в зб≥льшилась до 75 чолов≥к в р≥к. « них Ц 25 чолов≥к заочного в≥дд≥ленн¤, де здеб≥льшого навчались люди з початковою профес≥йною п≥дготовкою /худ. училища, худ. школи/ та досв≥дом роботи за спец≥альн≥стю.
†† ” ц≥ роки активно проводились музейн≥ практики, вињзн≥ пленери. ѕ≥д час музейноњ практики, ¤ка вкрай важлива дл¤ майбутнього художника-педагога, студенти факультету знайомились з шедеврами св≥тового мистецтва в музе¤х колишнього Ћен≥нграду /≈рм≥таж, –ос≥йський музей, ѕавловське тощо/, ћоскви /“реть¤ковка, музей образотворчого мистецтва †≥м. ќ.—.ѕушк≥на та центральний виставочний зал УћанежФ/, иЇва /музей украњнського та зах≥дного ≥ сх≥дного мистецтва, Ћавра/, Ћьвова, ƒн≥пропетровська, ќдеси, —евастопол¤, —≥мферопол¤.
† —туденти факультету беруть активну участь в науково-творч≥й робот≥. ўороку в кв≥тн≥ провод¤тьс¤ науково-практичн≥ конференц≥њ, де студенти виступають з ц≥кавими допов≥д¤ми про своњ науков≥ досл≥дженн¤. Ќа художньо-граф≥чному факультет≥ Ї сво¤ специф≥ка науково-досл≥дноњ роботи, ¤ка складаЇтьс¤ з художньо-творчоњ самост≥йноњ прац≥. ÷≥ роботи виставл¤ютьс¤ на виставках ¤к в ст≥нах факультету, так ≥ в загальноосв≥тн≥х школах м≥ста. Ќаприклад, на конференц≥њ 1999 року з ц≥кавими теоретичними досл≥дженн¤ми виступили студенти 3-го курсу: ќ.«енькович, –.ѕильник з темою Уќсобливост≥ малюнку перомФ.
††† ‘акультет бере посильну участь в сусп≥льно-духовному житт≥ ун≥верситету та м≥ста. “ак, щор≥чно в ст≥нах ун≥верситету провод¤тьс¤ м≥жфакультетськ≥ змаганн¤ з р≥зних вид≥в спорту, конкурси з художньоњ самод≥¤льност≥ У—тудентська веснаФ, в ¤ких ’√‘ неодноразово займав призов≥ м≥сц¤. ѕом≥тним ¤вищем став створений студентами л¤льковий театр —“≈ћ /1986-1989 рр./. також ориг≥нальним ¤вищем був театр моди Уѕлам¤-градФ. Ќеповторн≥сть його пошук≥в молод≥жноњ авангардноњ моди та застосуванн¤ паперопластики не раз були в≥дзначен≥ на багатьох конкурсах 1995-1998 рр.
†††† —портивне житт¤ факультету завжди активне, п≥дтримувалос¤ р≥зними покол≥нн¤ми худграфу. ÷е ≥ участь у першост≥ ун≥верситету та м≥ста з волейболу, баскетболу, футболу, тен≥су, армресл≥нгу, важкоњ та легкоњ атлетики, де студенти факультету займали призов≥ м≥сц¤.
††† «акладен≥ з самого початку заснуванн¤ факультету гуманн≥ м≥жлюдськ≥ стосунки стали традиц≥йними у д≥¤льност≥ факультету. “аку рису неодноразово в≥дзначали випускники, ¤к≥ з любовТю ≥ шаною згадують про роки, проведен≥ у ст≥нах своЇњ альма-матер. ÷ю традиц≥ю вони продовжують в своњй подальш≥й робот≥ на нив≥ народно-просв≥тницькоњ прац≥.